17/11/2009
 або прийшов, наслідив і … не йду!
Віктор МИГАЛЬ, політолог
Новини про російський Чорноморський флот в Кримській автономії часто-густо нагадують зведення з передової фронту. І дарма, що російські моряки, по суті, перебувають в гостях, мали б поволі перейматися проблемами виводу своїх «морських котиків» до «третього Риму» і, взагалі, зберігати хоч якесь лице при тій грі, яка, однозначно, тріумфом «русской слави» апріорі завершитися не може.
З початком нової виборчої...
|
|
30/06/2009
 Христина Поліщук, Львівський національний університет ім. Івана Франка
Північно-атлантичний альянс характеризується постійними трансформаційними процесами у внутрішній структурі, адаптацією до викликів зовнішнього середовища. Сьогодні цілком зрозміло, що безпека Європи та держав Північної Америки залежить не лише від обороноздатності даних країн у межах діючих кордонів, але й можливості попередити загрози, які надходять ззовні цього політичного простору. Одна з них – міжнародний тероризм, значна частина виконавців якого походять з Близького Сходу та намагаються мотивувати свою...
|
|
30/06/2009
 Богдан Юрдига, Львівський національний університет ім. Івана Франка
На початку 21 століття в міжнародній політиці одним з найактуальніших питань постає створення системи колективної безпеки. В умовах стрімкої глобалізації держави втрачають здатність самостійно протистояти відкритим та особливо прихованим загрозам. Боротьба між світовими державами за вплив та за обмежені ресурси ставить під сумнів ефективність принципу нейтралітету. Перед державами постає вимога визначатися із своєю позицією та приєднуватися до одного із уже існуючих таборів. По суті, в умовах сучасного світу держави...
|
|
30/06/2009
 Оксана Глод, Львівський національний університет ім. Івана Франка
Друга половина ХХ ст. характеризується значним притоком іммігрантів у країни Західної Європи. Попервах зі сторони урядів країн Західної Європи цей процес стимулювався з огляду на демографічну кризу та відсутність достатньої кількості робочих рук для відновлення післявоєнного соціально-економічного життя. Дотримуючись ідеї «відкритих дверей», тодішня європейська правляча еліта розвинула і впровадила в життя ідеї економічного лібералізму, мультикультуралізму, які виражались у дотриманні принципів політкоректності...
|
|
30/06/2009
 Віталій Мельник, Львівський національний університет ім. Івана Франка
Одним із найважливіших завдань сучасної теорії безпеки особи є визначення і формулювання основних ціннісних засад суспільного та особистого існування (життя) людини та особи.
Безпека була, є і вочевидь залишиться одним із найбільш значущих елементів суспільного існування, буття будь-якої людини (особи), вона виступає нормою існування держави і суспільства в сучасному світі і однією із найважливіших цілей існування держав та інших об’єднань громадян на рівні як внутрішньо - так і зовнішньодержавному.
|
|
30/06/2009
 Антоніна Сіротова, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Постійно йде дискурс стосовно необхідності вироблення національної ідеї, формулювання чітких національних інтересів. Але політичне керівництво, як показує практика, на це не здатне. Тема НАТО в останній час є однією з найгостріших як для політичної еліти, так і для українського суспільства в цілому. Піджбурхувані політиками громадяни виходять на мітинги, спалюють прапори, навіть не відаючи чітко проти чого саме виступають. Організатори ж цих акцій отримують політичні дивіденди, не задумовуючись над стратегічними...
|
|
30/06/2009
.jpg) Руслан Демчишак, Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В’ячеслава Чорновола
Проблема вибору Україною стратегічних орієнтирів у зовнішньополітичному курсі, визначення свого місця у системі міжнародної безпеки має історичну традицію. Особливо цінним у цьому сенсі є досвід багатої на епохальні події політичної історії ХХ ст., зокрема періоду між двома світовими війнами. Яка роль відводилася Україні (українським землям, розчленованим між різними державами) у зовнішньополітичних доктринах Польщі? Яким було бачення шляхів розв’язання національного...
|
|
30/06/2009
 Олена Щурко, Львівський національний університет ім. Івана Франка
Розвиток української державності в кінці ХХ ст. супроводжується суперечливими процесами визначення напрямів стратегічного розвитку, пошуків цивілізаційної та міжнародної ідентичності. З огляду на геополітичне становище між Заходом та Сходом важливим для забезпечення суверенітету та національної безпеки Української держави в умовах посилення взаємозалежності та трансформації міжнародної системи було (і певною мірою залишається) визначення вектору інтеграції у регіональні структури колективної безпеки. В умовах посилення...
|
|
07/04/2009
 Леся Кучма, Львівський національний університет „Львівська Політехніка”
Динамічні зміни в політичному та соціально-економічному житті, активність у міжнародній сфері стають досить впливовими факторами не лише стосовно таких політичних субєктів, як держава, політичні партії та громадські організації, а й справляють значний вплив на повсякденні життєві ситуації окремих людей.
У більшості теоретичних та практичних досліджень міжнародних відносин міжнародну безпеку трактують як відсутність безпосередньої військової загрози. Однак в сучасному світі все...
|
|
07/04/2009
 Юрій Косьмій, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
Питання захисту та безпеки як на особистому, так і на міжнародному рівні інтенсивно актуалізуються. Особливу увагу слід звернути на розгляд безпекової проблематики в етнополітичній сфері, оскільки у даній сфері часто виникають протистояння та конфлікти, наслідки яких безпосередньо впливають і на процеси в окремому суспільстві, і на розвиток людства загалом.
Розгляд поняття „етнополітична безпека” безпосередньо пов’язаний із розкриттям змісту понять „національна безпека”, „національні...
|
|
07/04/2009
 Олександр Шнайдер, Львівський національний університет ім. Івана Франка
Чи потрібен Україні вступ до НАТО? Дане питання ми спробуємо розглянути з точки зору п'яти аргументів на користь вступу, застережливого проггнозу в разі невступу і двох напрямків зовнішніх загроз безпеці української держави.
Організація Північноатлантичного договору – це міжнародна політично-військова організація, яка фактично забезпечує безпеку і поступальний розвиток євроатлантичної цивілізації. Тож було б логічно, аби Україна як європейська держава, а отже,...
|
|
07/04/2009
 Юлія Сокирка, Львівський національний університет ім. Івана Франка
Історична доля України, на жаль, склалася так, що вона стала межею зіткнення двох чітко окреслених цивілізацій – західної – проєвропейської та східної – проросійської. В умовах несформованості гомогенної української політичної нації такий цивілізаційний розлом є небезпечний з точки зору територіальної цілісності України. «Наша держава перебуває на межі, по суті, двох світів, двох культур і ментальностей, двох різновекторних цивілізацій, що само собою визначає об'єктивну складність державотворчого...
|
|
07/04/2009
 О. Гогош, Львівський національний університет ім. Івана Франка
Закінчення двадцятого століття охарактеризувалося низкою дуже важливих подій таких, як розпад СРСР, „Варшавського договору” та руйнація біполярної системи. Це призвело до того що на теренах Європи стали виникати регіональні конфлікти, які створюють загрозу безпеці на європейському континенті, і тому перед європейською спільнотою постала проблема формування нової системи європейської системи безпеки, тобто вироблення нових дійових механізмів які б забезпечили мир та стабільність у Європі....
|
|
07/04/2009
 Йосип Надольський, Волинський національний університет ім. Лесі Українки
Однією з характерних рис сучасних міжнародних відносин є зростання ролі міжнародних організацій. Завдяки їх діяльності створюються умови для розширення й урізноманітнення сфери міжнародних відносин, активного розвитку багатосторонньої дипломатії, більш широкого і плідного співробітництва на міжнародному рівні.
Глобальні, політичні, економічні, військові проблеми вимагають пошуку нових підходів до вирішення проблем міжнародних відносин. Сучасні умови...
|
|
07/04/2009
 Наталя Мельникова, Львівський національний університет ім. Івана Франка
(моніторинг публікацій за період січня – листопада 2008 року)
Предметом інформаційного моніторингу є відображення у мас-медіа політичного процесу регіонального, національного та світового маштабу в темі наближення України до НАТО.
Мета: дослідити рівень інформаційної наповненості засобів масової інформації матеріалами про НАТО та євроатлантичну інтеграцію України; проаналізувати характер публікацій; виявити інформаційні приводи, що спричинили найбільший резонанс в змі.
|
|
07/04/2009
 Ярослав Ярош, Волинський національний університет ім. Лесі Українки
Принципово важливою складовою процесу становлення української державності є проблема визначення зовнішньополітичних орієнтирів. Після Помаранчевої революції зовнішня політика держави була націлена на вирішення стратегічних проблем, які визначали сучасні зовнішньополітичні пріоритети нашої держави, а саме: забезпечення вступу в Європейський Союз та НАТО; розвиток якісних відносин з Росією та Сполученими Штатами Америки; повноцінна інтеграція в світовий економічний простір.
|
|
23/12/2008
 Леся Угрин, кафедра теорії та історії політичної науки ЛНУ ім. І. Франка
Ольга Анісімович-Шевчук, кафедра політології ЛНУ ім. І. Франка
Становлення України як суверенної держави актуалізує пошук ефективних інструментів демократичної модернізації суспільства, забезпечення безпеки в умовах трансформації міжнародної системи. Геополітичне та цивілізаційне становище України, відмова від ядерного статусу зумовлює необхідність інтеграції до існуючих союзів колективної безпеки. Для України вибір організацій, які б гарантували безпеку, пов’язаний...
|
|
23/12/2008
 Таміла Герасимчук, Рівненський державний гуманітарний університет
В умовах глобальних трансформаційних змін проблема безпеки не обходить жодної країни сучасного світу. Нові виклики, так як і виклики, що існують протягом багатьох віків, несуть загрозу існуванню людства. В сучасному світі зміст поняття безпека суттєво трансформувався. Окрім класичного розуміння (територіальна цілісність, суверенітет, політична стабільність) додалися інші аспекти: економічні, інформаційні, енергетичні, екологічні, соціальні, культурні, релігійні тощо.
Наукове дослідження...
|
|
23/12/2008
 Ірина Кіянка, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
Утвердження демократії в Україні невіддільно пов’язане з становленням людини-громадянина, людини, яка усвідомлює свою причетність до спільноти вільних і рівноправних громадян, несе відповідальність за своє і спільне благо, бере активну участь у громадських справах, і зрештою просто повноцінно живе у сучасному європейському просторі.
Становлення громадянина неможливе без громадянської освіти, освіти, яка б допомагала кожній окремій...
|
|
23/12/2008
 Віктор Зінчук, відділ політичного аналізу та прогнозування Львівської облдержадміністрації
Слова у Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., що Україна „проголошує свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках”, мали на меті засвідчити позицію України щодо Організації Варшавського Договору і таким чином поставити під сумнів можливість використання цього репресивного інструменту СРСР у його зовнішній політиці. По-друге, таке формулювання не означає юридичного закріплення нейтрального статусу,...
|
|
18/12/2008
 Микола Крат, філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Як відомо, 2-4 квітня 2008-го року відбувався 59-й самміт НАТО, на якому серед іншого розглядалося і питання надання Україні та Грузії Плану Дій щодо Членства у цій організації. Тоді було прийнято рішення перенести розгляд даної проблеми на грудень цього року з огляду на відсутність одностайності серед країн-членів Альянсу. Відтак пронатівські українські політики, головним чином Віктор Ющенко, увесь цей час висловлювали тверду надію, що вже у грудні Україна швидше за все отримає ПДЧ.
|
|
18/12/2008
 Оксана Гоцур, факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
Концепт “Україна – НАТО” розглядається журналістами як важливий чинник зовнішньополітичної діяльності держави. Преса є генератором багатьох нових позитивних процесів у суспільстві. Саме у цьому ключі потрібно розглядати євроатлантичні перспективи нашої країни.
Оглядаючи українську пресу за період 2004 – 2008 роки, можна говорити про збільшення газетних публікацій, у яких журналісти порушують такі питання:
• Як...
|
|
18/12/2008
 Олег Сітарський, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
Європейському майбутньому України немає альтернативи, як немає альтернативи очевидним речам – ринковій економіці, досягненню європейських стандартів демократії, гідного рівня життя, верховенства права. Євроатлантичний вибір – це, насамперед, вступ України до НАТО і ЄС. Європейська та євроатлантична інтеграція України – це забезпечення якісного нового, вищого рівня життя для кожного завдяки новітнім технологіям, ефективному використанню...
|
|
18/12/2008
 Дарія Зубрицька, кафедра політології Львівського національного університету імені Івана Франка
На перший погляд українська опозиція дуже чітко та послідовно виступає проти вступу України у військовий Альянс. Положення про недопущення вступу було однією з основних передвиборчих обіцянок Партії Регіонів (ПР). У передвиборчій програмі Партії регіонів у частині “Зовнішня політика: відкритість і добросусідство” зазначено, що «питання про вступ України до НАТО може вирішуватись тільки на основі результатів всенародного референдуму. А також, ми...
|
|
18/12/2008
 Вікторія Бунь, кафедра теорії та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка
Україна зважаючи на її стратегічне розташування перебуває в сфері зацікавлення головних геополітичних гравців світу. Тому стосунки з НАТО Україна розпочала будувати відразу ж після отримання незалежності. Ключовим у цьому відношенні став 1997 рік, коли в Мадриді була підписана Хартія про Особливе партнерство. Відповідно до положень Хартії створюється Комісія “Україна – НАТО”. Починаючи з цього періоду відносини...
|
|
18/12/2008
.jpg) Алла Фатуллаєва, факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка
Бурхливі процеси демократичних перетворень, котрих зазнала Україна беззаперечно свідчать про створення нових реальних можливостей прискорення поступу держави на шляху до європейської спільноти. Водночас, особливості геополітичного становища і національні інтереси спрямовують державу до виважених кроків у напрямку євроатлантичної інтеграції з метою забезпечення активної участі України у європейській та світовій системах безпеки. Досвід України довів низько ефективність політики...
|
|
18/12/2008
 Ольга Шиманова, Центр політичних досліджень (м.Львів)
На сьогодні зовнішньополітичний курс України викликав суперечності і дискусії всередині українського політикуму. Виникла дилема щодо блокового чи позаблокового статусу нашої держави.
Співпраця України з НАТО розпочалась ще на початку 90-х років, а протягом останнього року це було підтверджено активізацією реалізації спільних проектів по продовженню воєнної реформи, реформи сектору безпеки, взаємодії і підтримання миру і безпеки.
31 січня 2008 року відбулося шосте...
|
|
17/12/2008
 Наталія Палас, Національний університет "Львівська політехніка"
«Демократія – це не тільки та не стільки цінність, скільки засіб, механізм оптимізації суспільного життя»
Євген Смотрицький
Україна – молода, незалежна держава, в якій міжнародна спільнота може спостерігати складний процес побудови демократичної держави на руїнах тоталітаризму. Наявність «де-юре» демократичних принципів та інститутів не дозволяє їй повністю сформувати демократичну політичну державу, по-перше, як систему, оскільки без взаємозв’язку...
|
|
17/12/2008
 Микола Гетьманчук, доктор історичних наук, професор¸ завідувач кафедри філософії та політології Львівського державного університету внутрішніх справ
В умовах тоталітарного СРСР поняття «націоналізм» визначалося як вкрай негативне явище і фактично ототожнювалося з фашизмом та нацизмом. Однак ідею, що всі націоналісти – фанатичні доктринери – волюнтаристи, і, що кожний націоналізм неодмінно екстремістський за характером сьогодні спростовують багато рухів, політичних режимів і лідерів, які загалом були демократичними, ліберальними й поміркованими. Націоналізм існує та розвивається...
|
|
17/12/2008
.jpg) Микола Бучин, кандидат політичних наук, доцент, кафедра політології Національного університету "Львівська політехніка"
Ставши незалежною державою, Україна проголосила курс на співробітництво та інтеграцію з Європою. Проте одним з критеріїв Євроінтеграції є наявність в державі демократичного політичного режиму. Однією з основних ознак демократії є демократичний характер виборчого процесу в державі, суть якого полягає в тому, що вибори в країні повинні відбуватися на основі демократичних принципів, під якими розуміють „… засади,...
|
|
17/12/2008
 Городиський І. М.
Режисери голлівудських мелодрам в своїх фільмах дуже люблять показувати сцену весілля в якій священик запитує по черзі наречених, чи бажають вони вступити в шлюб. Дуже часто, після того як один з них твердо відповідає: «Так!», інший несподівано (хоча й так передбачувано) каже «Ні!», або бере довгу паузу. Відносини між Україною і НАТО нагадують таку ситуацію. І хай до «шлюбу», під яким можемо розуміти отримання Україною членства в Альянсі ще далеко, але сторони ніяк не можуть домовитися навіть про «заручини».
|
|
17/12/2008
 Роман Офіцинський, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Ужгородського національного університету
У зовнішній політиці незалежної України євроатлантичний пріоритет чітко зафіксовано упродовж двох каденцій президента Леоніда Кучми. Промовистими стали дві події: укладення угоди (хартії) про співпрацю в липні 1997 р. та проголошення євроатлантичного курсу стратегічним у липні 2002 р. з відповідним інтеграційним наповненням – цільові щорічні плани.
Хоча наступний президент Віктор Ющенко у грудні 2004 р. переміг на прозахідних гаслах, а...
|
|
17/12/2008
 Володимир Томахів, кандидат політичних нук, доцент, Тернопільський національний економічний університет
Одним із головних і офіційно задекларованих пріоритетів зовнішньої політики України після проголошення її незалежності, став курс на євроатлантичну інтеграцію. Активний діалог між Україною і НАТО розпочався в 1991 році, після приєднання України до Ради північноатлантичної співпраці. Також Україна стала першою в СНД державою, яка приєдналась до програми співробітництва з НАТО «Партнерство заради миру» в 1994 році. В результаті активної співпраці з північноатлантичним альянсом,...
|
|
17/12/2008
 Віра Бурдяк, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Зміни, які відбулися у світі, починаючи з 1989 р. – крах соціалістичного режиму в країнах Центрально-Східної Європи, розпад СРСР і становлення на його теренах нових самостійних і незалежних держав, завершення холодної війни, самоліквідація Організації Варшавського Договору тощо, викликали потребу для більшості нових демократій пошуку шляхів для визначення подальшого формування основ зовнішньої політики....
|
|
17/12/2008
 Микола Замікула, Олександр Алексєєв, Науково-інформаційний Центр міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці Донецького національного університету
Питання євроатлантичної інтеграції України, у контексті останніх подій на міжнародній арені, продовжує залишатись одним з найважливіших у політичному житті нашої держави. Ставлення населення до цієї проблеми в різних регіонах України є діаметрально протилежним – якщо на Заході України населення в своїй більшості позитивно ставиться до членства у Північноатлантичному Альянсі, то на Сході та Півдні –...
|
|
17/12/2008
 Ігор Доцяк, Василь Климончук, Центр політичного моніторингу, Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника, (м.Івано-Франківськ)
Науковим інформаційно-аналітичним центром Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Центром політичного моніторингу в період з 12 по 15 вересня 2008 року проведено соціологічне дослідження по вивченню ставлення населення Донецької та Івано-Франківської областей до проблем євроатлантичної інтеграції України. Вибіркова сукупність складала 1300 респондентів і відображала основні соціально-демографічні...
|
|
17/12/2008
.jpg) Анатолій Романюк, доктор політичних наук, професор, Центр політичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка
Процедура приєднання потенційного претендента до набуття членства в НАТО включає в себе наступні складові: консультації, переговори, ратифікацію та імплементацію.
Для того, щоб допомогти бажаючим країнам підготуватись до вступу у НАТО, в 1999 році було розробленота ухвалено План дій...
|
|
Сторінки: 1
|
Видання
Україна-НАТО: регіональний вимір. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 6 грудня 2008 року
|
